Сценарій випускного вечора "11 літ нашої ери"

Сценарій підготувала: Чава Тетяна Дмитрівна

Мета: сприяти  формуванню ціннісного ставлення  до традицій школи, виховання почуття поваги до вчителів; підсумувати події, які відбулися з випускниками за роки навчання; вручити атестати про середню освіту.

Оформлення: плакати форматом А-2 (11 шт.), які символізують 11 років навчання в школі,  на яких зображено віхи шкільного життя, розміщені на сцені у формі сходинок; повітряні кульки.

Музичне оформлення: аудіозаписи:  позивні «фанфари», саундтрек із к/ф «Пірати Карибського моря»,  пісня «Детства  последний  звонок»  у виконанні ВІА «Пламя», «Тема із к/ф  « Дивак із 5 – Б» (муз. О.Рибнікова),  «Тема із к/ф «По секрету всьому світу» (В. Шаїнського),  « Марш юних піонерів», «Последний звонок» ( Лєра Козлова),  «Прощальний вальс» із к/ф «Розіграш»;  джайв;  фоногами пісень: «Школьная пора» (муз. К. Арсеньєва),  «Відірватись від землі» (муз. Н. Могилевської), «Перший дзвоник» (Н. Май),  «Оранжевая песня» (К. Певзнера),  «Песня остаеться с человеком» (А. Островського),  «Зоряна дорога» ( ), « Пролітають мої дні» ( автор невідомий), «Вчителька» ( сл.  І муз . В. Бронюк)  «Шикидим» (муз. Таркан),  « Песня про Зайцев» (А. Зацепін), «Розговор со счастьем» (А. Зацепін),  «Родина» (О. Злотник)

Обладнання: аідіосистема, мікрофони (4 шт.), ноутбук, екран, мультимедійний проектор, журнальний столик (для документів про освіту).

Реквізит:  дитячий портфель, піонерська сурма, газета.

Хід свята

Звучать позивні

Ведуча:       Червневий вечір підсумовує

Напружений навчальний рік –

Він є подією чудовою

Для тих, хто зветься  «випускник».

Ведучий:    І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій,

Неначе міст, ми протягнули

                    Сьогодні вечір випускний.

Ведуча: Тож давайте запросимо до залу випускників 2009 року.

Випускники під музику заходять до залу,

 сідають на відділені для них місця.

Звучить запис пісні «Детства  последний  звонок»  у виконанні ВІА «Пламя». Після першого куплету група випускників виходить на сцену, музика продовжує звучати тихо, на фоні музики випускники говорять слова.

Випускниця 1:  Остання  перегорнута глава…

Тепер, відклавши книги старовинні,

Ми скажемо вам основні слова,

Що їх саме життя диктує нині.

Випускник 2:    Ті задачі, які нам вряд чи під силу

Арифметика долі розв’яже колись.

Ми помножили досвід, ми радість ділили,

Корінь знань добувати самі спромоглись.

Випускниця  1: Додали ми талант до терпіння в квадраті,

І, виносячи мотлох проблем за дужки,

Ту освіту отримали ми в результаті,

Що нам стане в пригоді на довгі роки.

Група випускників виконують пісню на мелодію Н. Могилевської «Відірватись від землі»

Прощавай, моя кохана школо,

Дитинства край нам не забудь ніколи.

У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.

У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,

Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.

Приспів:

І мати силу

відірватись від землі,

 попрощатися з тобою,

І летіти в небесах назустріч своїй вдачі

І мати силу відірватись від землі,

І пишатися собою,

Чому ж це  сльози на очах  -

То я від щастя плачу.

За порогом чекає нас світанок,

І дорога цікава і незнана,

І відкриття і пошук мрій,

Кохання і розлука, й щастя, й біль.

Побажай щасливої нам долі,

Ми за все спасибі скажем школі,

Та тільки хочеться не рвати струни,

як болить душа моя.

Приспів:

1–й : Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути   газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.
2-й: Легко сказати, А що ж ми можемо залишити? Квіти?
3-й:  Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

4-й: Хороші слова подяки?

1-й: Вже краще, але вони забудуться.

5-й:Фотографії!
1-й :Але ж вони мовчать!

2-й: Придумав! Тоді ми можемо спробувати поставити виставу  про нас, наші шкільні роки, а в ній...

3-й: А в ній будуть і квіти,

4-й:…і найтепліші слова,  

2-й: і наші обличчя,  і пісні, і сюрпризи…

1-й: Прекрасно! А назвемо ми її : « 11 років нашої ери»!

3-й:  Ні, нічого не вийде!

4-й: Чому? Давай спробуємо!

3-й: А сценарій ? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде.
1-й: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років школі?

Підходять учні.

5-й: Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо!
6-й: До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо.
7-й: Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.

8-й: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!
9-й:  А актори?

Випускники: ( з залу) Всі ми!

Всі випускники піднімаються на сцену і виконують

пісню «Школьная пора» музика  К. Арсеньєва, слова І . Зубкова

Лето нам дарит в подарок
Много дней и ночей,
Нежно вздыхают гитары,
Снова влюбленные пары
Бродят по улице юности моей.

Припев:
Школьная пора и при всякой погоде
Пропадали пропадом мы во дворах,
Через года слышу мамин я голос - 
Значит мне домой возвращаться пора.

В ящик заброшены книжки,
Не до них мне опять, ждет у подъезда
Мальчишка,  может я смелая слишком, 
Что разрешила себя поцеловать.

Припев:

Пусть все могло быть иначе, а вышло так сгоряча.
Первый любимый мой мальчик,
Память все лишнее прячет,
Но нашу встречу я помню,  как сейчас.

 На сцені залишається четверо випускників, решта заходять за куліси.

  10-й: А  пригадуєте з чого все починалося?

11-й:  Ні , не з першого вересня.

12-й: Ми були саме тим  унікальним першим класом, який  через страйк вчителів розпочав навчання  5 жовтня.

10-й: І так, свою діяльність ми розпочали у 1997 році з здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Вовка дурак». Хто цей загадковий Вовка виявити так і не вдалося.

  13-й: А  що відрізняє першокласника від усіх школярів?

  10-й: Маленький зріст і великий портфель.

  11-й: Один учень і родичів куча.

  12-й: Радісна посмішка і беззубий рот.

  Разом: Зуби сиплються дощем,

              Значить, в школу ми ідем!

Випускники сходять зі сцени

Учениця першого класу виконує пісню  «Перший дзвоник», слова і музика Н.Май

Рано – ранесенько встану, як ніколи.

Зайчики сонячні сяють у вікні.

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісні пісні.

Приспів:

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає.

Переливи, переливи золоті.

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

Травами – росами вкралися доріжки,

Ляльку й ведмедика вдома залишу.

Стануть слухняними зошити і книжки,

 Перше слово «мама» напишу.

Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку,

Мама хвилюється – я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світи науки,

Разом я нічого не боюсь.

Звучить мелодія О.Рибнікова із к/ф «Дивак з 5 – Б»

 Виходять випускники, які відіграють ролі Батька і Доньки

Донька: ( з портфелем) Тату, а чому йде дощ?

Батько: ( не відриваючи очей від газети) Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько: (розгнівано складає газету) А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Виходять випускники

15-й: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих

запитань сипалось на голови наших перших вчителів!
16-й: І для всіх у них було щира посмішка, добре слово.

15-й: Шановні наші Ніна Віталіївна!

16-й: Оксана Миколаївна, Людмила Петрівна!

15-й: Галина Миколаївна та Ніна Яківна!

16-й :       Ви пам’ятаєте нас капловухихи, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими,

В коротеньких штанцях.

Не слухняних, а інколи і нестерпно уредних

Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.

15-й:         Пам’ятаєте наші наївні дитячі питання,

І вражаючі , вголос проказані нами думки?

Ви по перших стежках нас вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в наш літопис шкільні сторінки.

Виступ першої вчительки

Хореографічна композиція «Джайв» у виконанні студії «Імперія танцю»

2-й:        А далі — знову школа.

А що, згадаємо, хлоп’ята,

Всі одинадцять років нелегких?

Нехай почують мами й тата ,

Що ми робили тут без них.

Під інструментальну тему із к/ф «По секрету всьому світу»

 на сцену виходять учні 1- 11 класів

Текст супроводжується слайдовою презентацією

1 клас:     Перший клас! Перший клас!

                 Скільки справ зустріло нас!

                                        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                   А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

  2 клас:     Другий клас. Пішла таблиця

                   і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас:      Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

  4 клас:     Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

 5 клас:    Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                 Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 6 клас:     Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

                 Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                  Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                  губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                 кроманьйонців, португальців,

                 й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

7 клас:    Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи,

                 Теорему докажи,

               А задачі, а задачі!

              Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити,

               Досліди весь час робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння

                  Тягне далі від учіння.

8 клас:      Та невже всім нам тринадцять?

                  Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                   На уроках всі зітхають

                   і записки надсилають.

                  На англійській  TASK  вивчають,

                    Вимову поліпшують свою,

                    Пишуть часто I  LOVE YOU.

 9 клас:       Посоліднішали діти.

                   Вчитися не дуже хочуть,

                   Але голови морочать

                     нашим бідним вчителям:

                  « Можна я Вам перездам».

                   Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас :     Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

                    Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                    За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                     І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                    А на іспити , мабуть, нам перекази дадуть.

11 клас:       От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Випускниця  виконує пісню «Зоряна дорога»

На останньому куплеті пісні  на сцену виходять всі випускники

Випускники зачитують власні  роздуми про роки навчання с школі

1-й:  Гімназіє наша! Радість наша!  Ти живеш і житимеш завжди в серці як свідок нашої неповторної юності.

2-й: Бентежна мить… Випускний вечір… Тісним стає шкільне подвір’я, а в грудях щемливо тріпочеться серце. Чисті наші очі дивляться з довірою у теплі очі вчителів. Може сумувати і не варто, бо спів і дитячий сміх не раз зазвучить у шкільних коридорах, ще хтось не раз сідатиме за парти.

3-й:  Тому хочеться помовчати, вгамувати хвилювання, бо ступаємо на місток майбутнього, відчуваємо прощання зі школою, бо для нас останній цей випускний вечір.

4-й:  Шкільні роки – це 3000 днів. Три тисячі днів ми прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи.

5-й:  Скільки контрольних та лабораторних ми виконали поки настав цей день!

6-й:   Скільки хвилюючих подій прийшлось пережити!

7–й:  А шкільна дружба, перше шкільне кохання!

8-й : Спробуємо згадати…

9-й: Я щасливий, бо мої однокласники дали мені скільки позитиву і щастя, скільки не дали б просто друзі…

10- й: Я навчилася всього, що мені потрібно в житті і дуже вдячна за це…

11–й: Я впевнена, що кожен з нас буде сумувати за цим дитячим безтурботним життям…

12- й:  Усі ми, 11- А , прогуляли  аж 4 уроки і дружно відпочили в лісі, а коли повернулися до школи, нас зустріла  директор з посмішкою на обличчі…

13-й:  Під час навчання в школі я зрозуміла, ким хочу стати…

14-й:  Мені в школі було дуже весело, а особливо на День гімназії, коли йшли до лісу і варили кашу…

15-й: Школа подарувало мені друзів, навчила вірити в людей, довіряти їм, а головне  - зробила з мене Людину!

16-й: У школі я перейшов межу між дитинством і юністю, отримав величезний багаж знань…

17-й:  У школі пройшли роки мого дитинства, я дорослішала  і набиралася сил…

18- й:  Школа - це другий дім, де за 11років мої однокласники стали для мене рідними людьми…

19-й:  Минуть роки, а ми все життя згадуватимемо шкільного вчителя – вимогливого, по – батьківські доброго. «З  шипшини троянди  вирощує вчитель…» - сказав один мудрець. Так, це він, шкільний вчитель, навчав нас і першої літери, і вміти розуміти прекрасне, і палко любити рідну землю.

Виходить директор

Вітальне слово директора, церемонія  вручення атестатів

Випускники сідають в зал

В залі гасне світло, на екрані демонструється випуск гумористичного журналу «Єралаш», знятого випускниками, сюжет закінчується слайдовою презентацією фотографій найяскравіших моментів шкільного життя за останні рік.

Виходять два випускники

  1-й: Ну, класе! Я щасливий!

   2-й: А чого ти так радієш?

  1-й:  Як – то чого? Закінчилося навчання, ці заліки, контрольні. А тепер хочу – сплю, хочу, гуляю, з  вчителями за руку вітаюся – клас!

   2– й:  А хіба тобі не шкода, що дитинство минуло, не шкода цікавих уроків, цікавих справ, не шкода, що доведеться розлучатися з  друзями? Та й не можемо ми підти без подарунка.

Випускники вручають подарунок школі

4-й: Почекайте, щось у  нашому проекті не має вчителів?

5-й: А скільки хороших вчителів було поруч із нами! І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо.

6-й: Тож наступну дію вчителям присвятимо.

7-й: До школи прийшли малюками,

З щоденниками і олівцями,

Тут літери перші вивчали,

І перші книжки прочитали,

І одинадцять років, мов казка,

Пройшли в перемогах, поразках.

8-й: До школи всі разом ходили,

За партою разом сиділи.

І паростки дружби шкільної,

Зростали ми разом з тобою.

9-й: Про тих, хто знаходився поруч із нами,

Кого називали ми всі вчителями,

Хто вивчив нас за 11 років чудово

Про вас починаємо нашу розмову.

Випускники - хлопці виконують пісню із репертуару

групи «ТІК» «Вчителька», музика і слова В. Бронюка

Вітер віє мете хурделиця,

Стежка із школи додому стелиться,

Де тебе шукати, як до тебе прийти,

Звідки виглядати де тебе знайти?

Приспів:

Вчителька мікрорайону нашого жителька,

Ти замість того щоб в кіно піти,

 Сидиш перевіряєш зошити.

Скоро прийде весна вибори пройдуть,

І мене після комісії до армії візьмуть.

Та я не буду листи тобі писати,

Бо ти будеш їх на помилки перевіряти.

Приспів:

Вчителька мікрорайону нашого вчителька,

Ти замість того щоб в кафе піти,

 Сидиш перевіряєш зошити.

Вчителька мікрорайону нашого жителька,

Ти замість того щоб кудись піти ,

Сидиш перевіряєш зошити.

Звучить фрагмент  пісні «Марш юних піонерів», виходить випускник ( із сурмою)  і троє випускниць

1-а: Раз, два…

2-а:Три, четыре

3-а: Три, четыре

1-а: Раз, два

2-а: Кто шагает дружно в ряд

3-а: Математиков отряд .

4-й: На місці стій раз, два, по порядку номерів розрахуйсь.

Дівчата.

1-а: Перший.

2-а: Другий.

3-а: Третій. Розрахунок закінчила.

4-й:  Командиру загону підготуватися до здачі рапорту.

1-а: Протягом підготовки до здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 150 робіт з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий. Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт  справилися на «відмінно».

2-а: Вчителями кафедри математики випито три пляшечки "Корвалолу",

з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

4-й: Шановні математики, вітаємо Вас, що ви достойно  пройшли курс і лікування і виживання .

10-й:    Я біжу і не встигаю,

Поспішаю дуже в клас,

Там вже алгебра сьогодні

З півгодини почалась.

Сам я на складну задачу

Швидко відповідь знайду,

Теорему Піфагора неодмінно доведу.

Що ж це трапилось зі мною –

Мішанина у мозгах!

Ой, заплутався я дуже

У цих проклятих іксах.

І чого я бідолашний

Все даремно клопочусь,

Краще з тим нерозумінням

Я до Зіни Олексіївни звернусь

11-й.      Олександре Анатолійовичу!

Нас ви вчили малювати,

Завжди це ми будем пам’ятати.

Відкрили ви для нас цей світ краси незнаний,

Для нас він був цікавий і жаданий.

Випускники виконують пісню на мотив «Оранжевая песня»,

 із репертуару Ірми Сурухано, музика К. Певзнера

Ось уже підряд два дні я сиджу й мудрую,

Фарби є  і олівці ними я малюю.

На естетиці у нас треба все знать повсяк час.

     Приспів:

Хто малював картини, пейзажі і людину,

А хто творив будинки, мозаїку складав,

Бароко, Ботічеллі, Куїнджі і Растреллі,

І як квадратик чорний Малевич малював.

12-й.  Галино Миколаївно!

Ви нам розкрили ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина,

Без мови не співатимем пісні,

Без літератури не буде з нас людина.

Випускники виконують пісню на мотив «Песня остается с человеком»,

музика А. Островського

                Ночью темной вдруг заданье вспоминаешь,

С толстой книгой бьешься против сна.

В «Мертвых  душах» ничего не разбираешь,

Где, уж, коль своя едва жива.

ПРИПЕВ:  Знаем, бывало, мы вас огорчали,

                    И на доброту надеялись не раз.

                    Но обиды вы всегда прощали,

                    Громкое «спасибо» вам от нас.

Минут годы, мы наверно, пожалеем,

    Что читали лишь начала и концы.

     Может, в жизни точно так и не узнаем,

     Кто же прав был: дети иль отцы?

13- й: Ой, дівчата, як я втомилася від екзаменів: Вже все в голові перемішалося: і математика, і фізика, і хімія …

14-й: Ой і не кажи, а від написання практичних робіт, від участі у олімпіадах! Скільки безсонних ночей провела над вибором темі постановкою проблем у  різних рефератах…

15-й: Ти сама зрозуміла що сказала?

14-й: А ви думали легко навчати нас в гімназії? Он скільки талантів у нас навчається! Не встигають  шукати кошти для нагородження переможців.

13-й: А я знаю хто у нас все встигає : і організувати олімпіади, проконтролювати вчителів, записи в журналах зробити…А до того ще нас хімії навчити. Дякуємо за це Гуляніцькій Людмилі Миколаївні! 

Виконують пісню на мотив «Шикидим», музика Таркан

По коридору йдемо в клас

Там пригоди чекають нас,

З колби в пробірку розчин ллємо,

Новий елемент науці дамо,

Тільки б ніхто не заважав,

Дослід би наш не перервав,

Скільки добавити вуглецю,

школу підірвемо усю.

ПРИСПІВ: Ой, мамо, що за дим, що за дим?

                    Це невідомо нам самим.

На уроці всі сидимо,

Ми Мендєлєєва вчимо.

СО2 – вуглекислий газ,

Знає про це кожен з нас.

Виходять хлопці -  випускники: високий і маленький

 Хлопець(маленький): Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю: «Чому я не сокіл, тебе не дістану?»

Хлопець(великий): А чого б ти мене дістав. Всі кажуть акселерація

Хлопець(маленький): А в мене, що регенерація?

Хлопець(великий): Та ні в тебе все в нормі. Тільки я високий та худий, а ти хоч маленький та кріпкий. А взагалі нам повезло з вчителями фізкультури.

Хлопець(маленький): Авжеж, вони вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими.

Хлопець(великий): А дівчат (з усмішкою)  - привабливими.

Виконують пісню на мотив «Про Зайцев», музика О. Зацепіна

Продзвенів ось дзвінок на урок фізкультури,

І у мене душа знову в п’яти втекла,

А сьогодні що жде нас в спортивному залі,

І при цьому повторяю про себе слова:

Потерпи дружок, пробіжи разок,

Кинь гранату ти, підтягнись сто раз,

Це все не біла, це все чепуха,

Нормативи здай і буде тринь – трава. 

Дівчина  імітує підглядання в двері, до неї підкрадається хлопець

Хлопець: Гав!

(дівчина підстрибує з переляку)  

Дівчина: Ти що здурів, так мене злякав.  

Хлопець: А, що ти там видивляєшся?

Дівчина: Та не кричи ти так, тихіше он фізик закрився в лабораторії і над чимось експериментує, бо роздаються якісь незрозумілі звуки .

 Хлопець: Ну й смішна ж ти. То ж він намагається розвивати свої голосові здібності, співаючи в "Караоке", а вчитель музики, як істинний поціновувач музичного таланту, вносить корективи в його спів.

 Дівчина : Та ти що, у нас гімназії на наступний рік буде своя рок-група ?

 Хлопець: Це звичайно жарт.

Дівчина : Вікторе Анатолійовичу, Ваша енергія, теплота, та знання  наших проблем на молекулярному рівні  допомагали нам у навчанні.

Хлопець: Ваш розум і вміння допомагали нам долати перешкоди незвіданого шляху.

Дівчина: - Все складне ви легко викладали,

                    З вогником і безліччю ідей,

                    Ви чудес нам стільки показали

                     І любили всіх – усіх дітей!  

Учень читає реп

Учень:       Я хвалитися не стану,

Мову ось про що веду:

І скелет я вам дістану,

І верблюда я знайду,

Анатомію людини

розбираю по кістках

І куди проходить їжа

роздивляюсь у кишках.

Що у черепі сховалось

На уроці я пізнав,

Як клітина поділилась

Я на дошці малював.

 16-й:   Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

І ходили ми сюди…

Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

17-й: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

16-й: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

18-й: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

17-й: Що ж тут неймовірного? У нас в школі є чудовий  кабінет інформатики. І господар цього  кабінету розвиває нашу сіру речовину. Навчає наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

16- й: Дякуємо за це Іценку Володимиру Олексійовичу!

6-й: Шановні наші вчителі географії!

       7-й:  У школі ми географію вивчали

І завжди по карті мандрували,

Які там розташовані чудові

Міста і села різнокольорові.

8-й: Дякуємо вчителям англійської мови КорнієнкоО.І. т а Якименко  К.О. Ясеновій І.В                                       

       9-й:     Ваш цікавий світ – англійська мова,

                  Й нас до знань ви вірно ведете.

Грамотне письмо, легка розмова –

Ось чого ви нас завжди вчите!

Випускники виконують пісню на мотив «Розговор со счастьем» ,

 музика  О. Зацепіна

Якось так в тишині привідкрились двері,

Та невже Ви до нас, вірим і не вірим,

З тих часів на урок ми всі поспішали,

Скільки літ, скільки зим,

Ви нас всіх навчали.

Приспів:

Ми апокриф можем читать,

Фараонів всіх пізнавать.

Дати, факти і імена –

 нам учитель назвала сповна,

Ми вивчали світу дива,

Знаєм,  це було недарма,

Ну а ваші теплі слова

Будем пам’ятати.

19-й:   В школі гарні вчителі,

А директор – просто кас!

Буває, що не спить, не їсть,

Все турбується про нас.

20-й:   Залишайтеся такими

Впевненими і діловими.

І прохаємо ми вас -

Не забудьте випуск наш.

     19-й:    А у директора є «правая» рука –

                  Так завучів в народі називають.

                  Їх праця в школі дуже клопітка,

                   Директорові все допомагають.

     20-й:  І хоч складання розкладу не мед,

                Бо від програми не відійти і кроку,

                Ми дякували вам, насамперед,

                Коли не мали   восьмого уроку.

1-й: У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті, того, хто керує командою – тренером. На підприємстві його ім’я – начальник. У дитячому садочку – няня.

2-й: А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

3-й: Усі  ви , мабуть, здогадалися що мова йде про класного керівника.

4-й: Ще будуть нас тривожити дзвінки,

Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

Але не буде мрій таких легких,

Які плелись за партою у школі.

Не стане в списках та журналах нас,

Тривог в житті нам випаде чимало,

І вже ніколи захищать не буде нас

Турботлива й сурова класна мама

1-й: Шановна Ольго Дмитрівно, Вам слово.

Виступ класного керівника

5-й.    Дорогі наші вчителі!

Хай щастям, успіхом славиться дім,

За ласку й турботу – низький вам уклін.

Хай радість приходить до вашого дому,

Розмівши тривогу, негоду і втому.

Дует випускників  виконує  пісню «Вальс»

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас.

Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.

Пригортали, тулили до грудей голуб’ят,

Був ти , вчителю, рідним, рідним батьком хлоп’ят.

Квіти , сонячні ранки, ваш незвіданий путь,

Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть,

 Піднялися на крила ви з сімнадцяти літ,

Воля, згода і сила підняла вас в політ.

Нас чекають дороги, у життя далені,

Нас чекають тривоги , а не тільки пісні.

 Всі дороги  пройдемо,  переможемо зло,

і в серцях збережемо свого серця тепло.

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас,

Де ти , вчителю рідний, чи ти згадуєш нас.

Шепіт рідної школи, наче спів солов’їв,

Не  забудуть  ніколи їх голуб’ята твої.

 На останньому куплеті випускники вручають квіти вчителям

6-й:  Друзі, щось ми забули про нашу виставу. Що там далі по сценарію?

7-й:  А далі дія батькам присвячена. 

8-й:          В житті ще буде іспитів багато,

                 Ми їх складемо, буде все гаразд!

    Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
       Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

  6-й :       Це ми сьогодні розправляєм крила,

    Щоб полетіти у майбутній день.

    Ми стрінем там «червонії вітрила»

     І заспіваєм ще своїх пісень.

7-й:   Слово для привітання надається голові батьківського комітету.

Випускники виконують пісню  «Родина»,

муз О. Злотника, слова В. Крищенка

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя.

Всі на сцені за кулісами.

Звучить «Прощальний вальс» із к/ф «Розіграш». На фоні вступу ведуча говорить слова.

Ведуча:           Вальсу музика ллється чудова,

І наповнився щастям зал .

Перший раз, як Наташа Ростова,

Ви сьогодні прийшли на бал.

Хай спаковані вже чемодани,

Хай вчувається поїзда стук:

Лунає в школі  вальс прощання

 Вальс надії і вальс розлук.    

Випускники танцюють вальс                               

   Класний керівник: Відзвучали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у житті всі інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Дія іде за дією, міняється тільки фабула, з'являються нові герої. Завтра ви почнете писати нову п'єсу. У вас є вибір - кого відіграти і як відіграти. В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі будь те комедія, чи драма - треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити. Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні  люди можуть зробити багато чого: наше життя комфортним, місто ошатним, будинки затишними, людей щасливими. І це головне! 

Наступає ваш час! Візьміться за руки. Запам'ятаєте тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували клацання, які смикали вас за кіски. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди.

  Отже, у своєму шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий шлях! Удачі вам на цьому шляху!

У запису звучить пісня у виконанні Лєри Козлової «Последний звонок» Випускники під оплески сходять зі сцени