“рансмутована чи трансформована св≥дом≥сть?
26 кв≥тн¤ 1986 року р≥вень рад≥ац≥њ в „орнобил≥ у 400 раз≥в перевищував аналог≥чний показник п≥сл¤ вибуху атомноњ бомби, скинутоњ на ’≥рос≥му, а величезна маса рад≥оактивного пилу в трильйони бекерел≥в розповсюдилас¤ через атмосферу навколо земноњ кул≥. Ѕагато рок≥в потому все-таки необ’Їктивною залишаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про те, ск≥льки ж ¤дерного палива було викинуто в атмосферу з реактора. ћј√ј“≈ (ћ≥жнародне агентство по атомн≥й енерг≥њ), в≥дстоюючи принципи “мирного атома”, стверджуЇ, що це число становить 3-4% в≥д усього ¤дерного матер≥алу. ”крањнський рад≥олог ¬≥ктор ѕо¤рков доводить, що - 50%. „ерез 20 рок≥в п≥сл¤ авар≥њ досл≥дженн¤ми учених авторитетного московського ≥нституту урчатова встановлено: увесь(!) рад≥оактивний матер≥ал випущено в атмосферу.
“ому, нав≥ть ¤кщо розгл¤дати вар≥ант найоптим≥стичн≥шого сценар≥ю (400 ’≥рос≥м), хочетьс¤ запитати:
- „ому ж ми, украњнц≥, все-таки ще живемо?
- „ому наш≥ д≥ти народжуютьс¤ з показниками ≤ндиго або “кришталево активованими ƒЌ ”?
- „ому наша земл¤, славетний чорнозем, почала активно продукувати м≥кроорган≥зми, ¤к≥ не т≥льки захищають себе в≥д рад≥оактивного випром≥нюванн¤, а й вм≥ють в≥дновлювати своњ порушен≥ генетичн≥ структури?
- „ому? “ому що «емл¤ ≥снуЇ за законами самоорган≥зац≥њ й маЇ здатн≥сть, отримавши болюче щепленн¤, адаптуватис¤ до будь-чого!
÷итата: ¬≥дкрито м≥кроорган≥зм Deinococcus radiodurans, ¤кий ви¤вл¤Ї протид≥ю до рад≥ац≥њ. …ого генетичний код знаходитьс¤ в товщ≥ дес¤ти шар≥в – ¤кщо руйнуЇтьс¤ верхн≥й, його м≥сце пос≥даЇ той, що п≥д ним. ¬чен≥ розпочали роботу над модиф≥кац≥Їю бактер≥њ, щоб зробити њњ б≥льш д≥Ївою. (журнал “Cайтенс ньюз”, грудень 1998р.)
як в≥дчуваЇте, ¤ активно намагаюс¤ в≥двернути вас в≥д того, нажаль, традиц≥йного погл¤ду, що „орнобиль – це насл≥док великоњ безв≥дпов≥дальност≥ людства. «в≥сно, що так. ≤ н≥хто вже не приховаЇ констатуюч≥ факти про 180 тон рад≥оактивного матер≥алу, 50000 померлих (≥нформац≥¤ шестир≥чноњ давност≥, зараз так≥ п≥драхунки просто неможлив≥), про к≥льк≥сть онкозахворювань, генетичних патолог≥й. ÷е вже Ї. ≤ з ним доводитьс¤ жити. ≤нше запитанн¤: жити кому? Ћюд¤м чи жертвам, народу чи натовпу!
÷итата:.... м’¤со, що п≥ддалос¤ рад≥оактивному зараженню, переробити в ковбасу у сп≥вв≥дношенн≥ 1: 10 з ≥ншими ≥нгред≥Їнтами та розповсюдити на територ≥њ союзних республ≥к, окр≥м ћоскви... (« р≥шенн¤ ѕол≥тбюро ÷ ѕ–— в≥д 8 травн¤ 1986 року п≥д грифом “ц≥лком таЇмно”)
ўороку ¤ буваю на заходах, присв¤чених чергов≥й р≥чниц≥ чорнобильськоњ трагед≥њ й завжди чекаю на те, що ось, нарешт≥, вийде до аудитор≥њ лектор ≥ вже б≥льше не буде вводити зал у психоз своњми алегор≥¤ми про чорну хмару над саркофагом, опуст≥лу криницю, самотню д≥дову хату, вовк≥в на занедбаному кладовищ≥. ј навпаки, в≥н впевнено й в≥дверто скаже: “Ћюди! „орнобиль це глобальне, багатофакторне, г≥перскладне я¬»ў≈, вивчати й вил≥ковувати ¤ке треба не елементарними л≥н≥йними д≥¤ми (¤к то допомога на л≥ки, на харчуванн¤), а неординарними нетрадиц≥йними п≥дходами. ¬≥н, „орнобиль, ¤к випробуванн¤ дл¤ народу, був передбачений пророцтвами. ¬≥н поставив нашу нац≥ю на кол≥на, щоб усв≥домити фальшив≥ ц≥нност≥ “диктатури пролетар≥ату” й повернути соб≥ Ѕога, сов≥сть ≥ душу.”
÷»“ј“ј: ¬елика к≥льк≥сть смертей за короткий час – це створенн¤ найкоротшим шл¤хом критичноњ маси енерг≥њ, щоб планета могла перейти на б≥льш високий в≥брац≥йний р≥вень бутт¤. Ћюди в≥ддають, помираючи, свою життЇву силу дл¤ того, щоб стало краще ≥ншим. ( –ј…ќЌ)
21 р≥к ми проводимо у школ≥ пам’¤тн≥ уроки присв¤чен≥ ц≥й сумн≥й под≥њ ≥ н≥¤к не можемо, (в т≥м, ¤к ≥ вс¤ держава), в≥д констатац≥њ факт≥в перейти до етапу виробленн¤ висновк≥в ≥ прийн¤тт¤ реальних р≥шень.
÷»“ј“ј: «а результатами медогл¤ду учн≥в г≥мназ≥њ у цьому навчальному роц≥ вз¤то на обл≥к 79% школ¤р≥в, у ¤ких ви¤влено 474 патолог≥њ. ” рейтингу захворювань: 45% - ендокринн≥, 22% - опорно-рухового апарату, 12% - орган≥в зору. ѕроблеми ≥з захворюванн¤м орган≥в травленн¤ ви¤влен≥ в ус≥х. (« матер≥ал≥в сп≥льного зас≥данн¤ педколективу, батьк≥вського активу, громадськост≥ у г≥мназ≥њ “≈рудит”, березень 2007р.)
якщо школа – це матриц¤ нац≥њ, то що за знанн¤, культуру й духовн≥сть можна передати дитин≥, ¤ка хвора, ¤ка песим≥стично налаштована на житт¤, ¤ка маЇ вже зазомбований телев≥зорами, моб≥льниками, комп’ютерами мозок? ≤ ми можемо тис¤ч≥ раз≥в читати на шпальтах газет про те, ¤к осв≥та наближаЇтьс¤ до Ївропейського стандарту, та насправд≥, можливим це стане тод≥, коли перестанемо коп≥ювати американськ≥ технолог≥њ проф≥лактики тютюнопал≥нн¤, нарко- й алкозалежност≥, а в≥дродимо своњ стародавн≥ способи, традиц≥њ та звичањ вихованн¤ д≥тей в усв≥домленн≥ себе дужими, витривалими, псих≥чност≥йкими, боголюбивими, гуманними, милосердними, емоц≥онал≥стичними.
÷»“ј“ј: —пециф≥ка бутт¤ украњнц≥в ірунтуЇтьс¤ на њх “емоц≥онал≥зм≥”. “обто високому значенн≥ почутт≥в в житт≥, своЇр≥дному баченн≥ природи. (« осучасненоњ сковород≥вськоњ теор≥њ “‘≥лософ≥¤ серц¤”)
ќтже, повертаючись до згаданого вище неординарного нетрадиц≥йного п≥дходу до нейтрал≥зац≥њ впливу д≥њ рад≥ац≥њ на житт¤, можна см≥ливо утверджувати перший крок: у с≥м”њ, у школ≥ , у сусп≥льств≥ вчити д≥тей бути здоровими.
÷»“ј“ј: ” багатьох постраждалих внасл≥док чорнобильськоњ катастрофи спостер≥гаютьс¤ проблеми трансмутац≥њ св≥домост≥. √ормональн≥ зрушенн¤ в орган≥зм≥ викликають пригн≥чен≥сть, смуток, печаль, депрес≥ю, агресивн≥сть. ÷е законом≥рно призводить до зменшенн¤ шанс≥в на подоланн¤ складноњ життЇвоњ ситуац≥њ; спадаЇ в≥рог≥дн≥сть конструктивних д≥й та повед≥нки в ц≥лому. Ћюди кардинально зм≥нюють спос≥б житт¤. ќч≥куючи та вимагаючи в≥д держави грошових компенсац≥й, р≥зних форм гарант≥й ≥ п≥льг, вони перестають сам≥ боротис¤ за своЇ здоров’¤, стають споживачами. (« матер≥ал≥в III ћ≥жнародноњ науково-практичноњ конференц≥њ у „ерн≥гов≥ “—учасн≥ проблеми еколог≥чноњ психолог≥њ. 20 рок≥в п≥сл¤ „орнобил¤.”)
—еред фактор≥в впливу на здоров’¤ розр≥зн¤ють:
- ¤к≥сть харчуванн¤ - 60% формуванн¤ ≥мун≥тету;
- м≥цн≥сть та лаб≥льн≥сть нервовоњ системи – 20%;
- стан хребта – 14%;
- д≥¤ в≥рус≥в – 6%.
«нанн¤ про харчуванн¤ нами сьогодн≥ повн≥стю спотворен≥. я маю змогу спостер≥гати за розвитком д≥тей з р≥зних с≥мей – ≥ тих, що з гарним достатком, ≥ не дуже. ’вор≥ють вс≥ однаково. ƒ≥ти з с≥мей ≥з середн≥м достатком, може нав≥ть ≥ менше. Ѕагатий асортимент њж≥ ще не означаЇ њњ корисн≥сть. ј про етику вживанн¤ њж≥, б≥олог≥чн≥ ритми орган≥зму - забули давно. Ќаприклад, ус≥м в≥домо, що пооб≥дати ми повинн≥ добр¤че. ј чи спостер≥гали ви за тваринами п≥сл¤ того, ¤к вони поњд¤ть? ¬они л¤гають спати. ј ми, принайм≥ ще 3-4 години намагаЇмос¤ вдавати, що продуктивно працюЇмо, хоча пост≥йно в≥двол≥каЇмос¤ на т¤жк≥сть у шлунку, тому що печ≥нка починаЇ функц≥онувати т≥льки ≥з заходом —онц¤. “о може прислухаЇмос¤ до козак≥в, ¤к≥ борщ варили (томили при температур≥ 30 градус≥в) ще зранку, щоб увечер≥, п≥сл¤ трудового дн¤, довгенько, так годин з дв≥, насолоджуючись смаковими ¤кост¤ми страв й сп≥лкуванн¤м в кол≥ друз≥в, повечер¤ти. ћи трав’¤н≥ приправи – кладову фермент≥в, зам≥нили на емульгатори й глютанати, й при цьому хочемо не скаржитис¤ на онкозахворюванн¤! як бачите, це т≥льки штрихи – але ¤к багато втраченого треба в≥дновити й знанн¤ передати д≥т¤м. ≤ ¤кою безглуздою Ї ота б≥олог≥¤ в школ≥, бо п≥сл¤ шести рок≥в вивченн¤, змушуЇ людину звертатис¤ до л≥кар¤, щоб той, практично н≥коли не звертаючи уваги на стан шк≥ри, волосс¤, н≥гт≥в тощо, по¤снив, що з нею.
—к≥льки батьк≥в бере сьогодн≥ дов≥дки про зв≥льненн¤ в≥д ф≥зкультури своњм д≥т¤м? ≤ њм несоромно! ј в час≥ стаЇ несоромно ≥ д≥т¤м - бути хворими, непристосованими до ф≥зичних випробувань, ховатис¤ в≥д ф≥зичноњ роботи, не вм≥ти себе впор¤дкувати.
¬≥д чого залежить м≥цн≥сть та лаб≥льн≥сть нашоњ нервовоњ системи? ѕосм≥ю стверджувати – в≥д нашого св≥тосприйн¤тт¤, вм≥нн¤ правильно реагувати на стреси та нейтрал≥зувати њх вплив. ƒе цьому повинн≥ навчити? ” с≥м’њ та школ≥! “ѕсихо” з латинського перекладаЇтьс¤ ¤к “душа”, тому стан душ≥ пр¤мо пропорц≥йно в≥дпов≥даЇ стану нервовоњ системи. ≤ н≥¤ка суперметодика проф≥лактики —Ќ≤ƒ” та р≥зних залежностей не допоможе доти, доки людина не усв≥домить себе Ћюдиною, не зрозум≥Ї сутн≥сть випробувань у своЇму житт≥, не виробить свою власну ‘≥лософ≥ю серц¤.
≤ от тод≥, коли вона буде мати св≥й стержень духу, усв≥домлювати силу свого внутр≥шнього “я”, тод≥ н≥¤к≥ еколог≥чн≥ проблеми њй не нашкод¤ть. “а й, власне, не ≥снуватиме тих, хто так≥ проблеми створюватиме.
÷»“ј“ј: - якщо ¤ накажу ¤кому-небудь генералу л≥тати метеликом з кв≥тки на кв≥тку, але генерал не виконаЇ наказу, хто буде з цього винен: в≥н чи ¤?
- ¬и, ¬аше ¬еличносте, - не вагаючись н≥ на мить, в≥дпов≥в ћаленький принц.
- ÷≥лком слушно, - п≥дтвердив король, - в≥д кожного треба вимагати те, що в≥н може дати. ¬лада маЇ бути перш за все розумною. (јнтуан де —ент-≈кзюпер≥)
≤ справд≥, влада крањни, “в ¤к≥й ставс¤ „орнобиль”, маЇ бути перш за все розумною ≥, вимагаючи в≥д кожного по сил≥, спр¤мувати осв≥ту на вихованн¤ здорового способу житт¤ шл¤хом осучасненн¤ багатов≥кового досв≥ду предк≥в, в≥д ¤кого ми, через л≥нощ≥ своњ, в≥дмовилис¤.
“ому давайте в≥д≥йдемо в≥д тоњ звички, коли будь-що у нас по¤снюЇтьс¤ трив≥альною фразою “÷е п≥сл¤ „орнобил¤…” й пом≥ркуЇмо над тим, що в≥вчар≥ в середн≥й јз≥њ все житт¤ випасають отари на земл¤х, де зал¤гають уранов≥ плити, й живуть при цьому до 150 рок≥в, й мають багато здорових д≥тей.
Ћариса —каба
директор “аращанськоњ
районноњ г≥мназ≥њ “≈рудит”